Хвороба Лайма (бореліоз) - центр лікаря В.Янченко

Якщо людина говорить, що в неї щось повзе під шкірою - це ще не означає, що вона божевільна, а під шкірою є глисти

Я в своїй практиці, за пів року, вже вдруге ставлю діагноз дирофіляріоз і лікую людину. Свій вдалий клінічний випадок я описав у цій статті, перед цим детально описавши збудника та носіїв дирофілярій. Почнімо.

Дирофіляріоз (від грецького "diro, filum" - "зла нитка") - захворювання, що викликається паразитуванням декількох видів Dirofilaria в організмі людини або тварини. Це гельмінтоз, що характеризується повільним розвитком. Найчастіше викликається Dirofilaria immitis та Dirofilaria repens – паразитичними нематодами. Остаточними господарями цих черв'яків є собаки, в окремих випадках - коти. Окрім собак, заражаються лисиці, вовки, койоти, коти, тхори, ондатри, носухи, морські леви, а також люди. Проміжними господарями є комарі родів Aedes, Anopheles та Culex. Хоча D. immitis має всесвітнє поширення, люди рідше хворіють на цей філяріоз, який має внутрішньокров’яне поширення, у людей ці гельмінти частіше гинуть вже при інфікуванні. D. repens нині зустрічається у людей частіше у Європі, Азії та Африці за рахунок його локалізації та розвитку дорослого гельмінта.  D. repens розташовуються в підшкірному шарі, іноді в оці людей та тварин, де вони виживають протягом тривалого часу.

В умовах міської квартири на території України передача інвазії за наявності хворого собаки або кота може здійснюватися цілий рік підвальними комарами роду Culex (C. p. molestus).

Це виникає завдяки загальному потеплінню, як наслідок нападів комарів на людей та тварин у зимові місяці. Личинки цих комарів розвиваються в калюжах води, що з'являються в теплих підвалах будівель у результаті витоку води з труб або при фільтрації ґрунтових вод, внаслідок незадовільної гідроізоляції фундаменту. Комарі підіймаються у квартири по вентиляційній системі сучасних багатоповерхових будівель із центральним опаленням. Самки комарів C. p. molestus харчуються на людині та свійських інфікованих тваринах, головним чином, уночі.

Комарі C. p. molestus у підвалі можуть жити тривалий час і без харчування на людині та тварині, але настає час коли вони вже не можуть існувати без прийому порції крові, тоді збільшується епідемічна небезпека щодо цілорічної передачі дирофілярій, це підтверджується ентомологічними дослідженнями, шляхом розтину комарів та виявлення у них личинок дирофілярій.

У весняно-літній період значно збільшується ризик зараження людей дирофіляріозом. Внаслідок міграційних процесів виникають сприятливі соціально-екологічні передумови наростання темпу цього інфекційного процесу. Тому ураження дірофіляріозом може виникати найбільш у квітні-червні та жовтні-листопаді, але також і протягом усього року.

Після укусу комара 2-3 місяці личинки знаходяться у підшкірній клітковині та м'язах, за цей час вони двічі линяють. Самки паразитів виділяють у кровообіг личинок – мікрофілярій, які можуть жити у кровоносних судинах внутрішніх органів протягом кількох місяців. Це личинки першої стадії, їх називають «личинки стадії L1».

При харчуванні комарів на інвазованих тваринах мікрофілярії потрапляють в організм комах, де протягом двох тижнів відбувається їх подальший розвиток до стадій L2 - L3.

Під час укусу комара інвазійні личинки проникають в організм остаточного господаря, після чого мігрують у підшкірну клітковину та м'язи. Протягом наступних кількох місяців личинки двічі линяють, проходячи стадії розвитку L4 та L5. Стадія L5 - незрілі дорослі особини гельмінтів, що досягають довжини 1-2 см. Коли дорослі незрілі особи дозрівають, вони досягають розміру до 30,0 см та товщини до 1,5 мм. Як правило, у людини живе тільки одна самка, яка не дозріває, тому не досягає таких розмірів.

Юні особи D. repens залишаються паразитувати в межах підшкірної клітковини, іноді, піддаючись атипової міграції (в очі, нервову систему та ін.), де теж проходить їх дозрівання. Особи D. immitis мігрують у системний кровотік і струмом крові заносяться в легеневі артерії, що може призводити до смерті тварин.  

Як правило, вже через 7-9 місяців після початку інвазії у крові циркулюють мікрофілярії та інфікований організм стає заразним.

Тривалість життя гельмінтів в організмі собаки може сягати семи років від моменту зараження. Юні та дорослі особини D. immitis локалізуються переважно в каудальних легеневих артеріях, іноді, мігруючи в головні легеневі артерії, при тяжкій інвазії – у праві відділи серця та великі вени, тому тварини можуть раптово вмирати.

Для діагностики застосовується експрес-тест на виявлення Dirofilaria immitis: антигену дирофілярій / серцевих черв'яків - твердофазний імунохроматографічний аналіз (прямим методом) – для якісного виявлення антигену Dirofilaria immitis. Принцип методу: антитіла проти Dirofilaria immitis (зв'язування)<-> Dirofilaria immitis антиген у зразку <-> антитіла проти Dirofilaria immitis.

Цікаво, що у людини найчастіше зустрічається форма D.repens – підшкірна форма, це пов'язують з тим, що наша імунна система знищує інші форми набагато швидше і зараження D. immitis вкрай рідкісні.

У  моїй практиці зустрічалася жінка 50 років з підшкірною формою D.repens, яка розповіла мені свою історію хвороби.  Молода кішка, яку вона підібрала в під’їзді свого будинку, і яка вже кілька місяців у неї жила., раптом захворіла: перестала їсти, ледве підіймалася з підлоги, а за кілька годин в неї пішла піна з рота і вона померла.

Минуло приблизно 3-4 місяці і в жінки на правому плечі з'явився жировик, досить великий – близько 4-5 см, який швидко ріс, вона навіть говорила мені, що з жахом відчувала, як там щось рухається. Пацієнтка розповіла про це своєму сімейному лікареві, той дав їй направлення до психіатра. Вона посоромилася звертатися до нього, і так минув місяцьдругий.

Якось жінка зважилася застосувати народні засоби, зайшла в інтернет й вирішила вивести жировик. 1 стручок червоного перцю подрібнила на порошок, загорнула в шар марлі, приклала до нього на 15 хв. І раптом вона вранці бачить, що жировика немає на місці, але він перемістився на ліктьовий згин правої руки, мабуть, перець йому не сподобався, а на старому місці вже нічого немає, навіть і натяку, що там щось було..

Довідка: храктерним симптомом дирофіляріозу є міграція збудника - переміщення ущільнення або самого гельмінта під шкірою, що відзначається у 10-40% інвазованих. Відстань, на яку переміщається дирофілярія, становить кілька десятків сантиметрів, швидкість переміщення - до 30 см за 1-2 доби.

Описано переміщення паразита зі шкіри правого підребер'я через ліву надключичну область і ліву частину нижньої щелепи до кон'юнктиви лівого очного яблука. При міграції паразита в підшкірній клітковині після кожного його переміщення на новому місці з'являється нове ущільнення.

У жінки паніка, вона дзвонить своїй подрузі медсестрі, та у свою чергу зателефонувала мені, я рекомендував піти зробити УЗД новоутворення.

Лікар УЗД, оглядаючи її утворення, вигукнув: «А воно ворушиться!». Він направив пацієнтку до мене, а я, подивившись УЗД, встановив діагноз дирофіляріоз і направив її до хірурга, який видалив десь до 10,0 см дорослого паразита дирофілярії, а я призначив терапію, спрямовану на загибель мікрофілярій і дорослих празитів – це, так званий, DEC (diethylcarbamazine citrate) + ivermectini.

Зараз ця людина здорова.  Відео паразита на УЗД.