Хвороба Лайма (бореліоз) - центр лікаря В.Янченко

Ancylostoma duodenale живе в організмі людини у дванадцятипалій кишці та в худій кишці. Живе від 4 до 5 років. Necator americanus живе у тому самому відділі кішківгика людини тривалість життя 19 -  15 років. Анкілостома розмножується досить інтенсивно за добу виділяє 10 - 25 тисяч яєць,  некатор – 5-10 тисяч. Яйця з випорожненнями потрапляють у ґрунт де вже через 1-2 доби вони дозрівають у личинку, яка може пробуралювати шкіру.

Патогенез проникнути в організм вони можуть через неушкоджену шкіру або через рот, коли лічинки відразу залишається у 12 палій кишці або у худої кишці. Личинки мігрують по організму через венозну систему в серце в правий шлуночок з нього в легені в альвеоли які прбуравливают їх, викликаючи кашель піднімаються в горлянку і ротову порожнину і заковтуються слиною, потрапляючи в шлунок і кишечник і через 4-5 тижнів стають дорослими особинами і своїми зубами прикріплюються до слизової оболонки кишківника, вони живляться кров'ю людини, втрата крові призводить до збіднення організму залізом і білками.

На ранній стадії анкілостомідозу або некаторозу відбувається інтенсивна алергізація організму і ми можемо побачити різке підвищення еозинофілів у крові, виникають висипання алергічного характеру, це характерно для повторної інвазії паразитами. Висипання можуть зберігатись до 2 тижнів. Личинки мігрують в легені де виникають еозинофільні інфільтрати, крововиливи, осередкові пневмонії. З легень гельмінти проникають у глотку потім у шлунок і 12 палу кишку, викликаючи на початку катаральне запалення слизової та еозинофільні інфільтрати кишкової стінки, що може призвести до появи в калі кристалів Шарко-Лейдена та еозинофілів.

Лічинки фіксуються і дозрівають у дванадцятипалій і худій кишці гострими присосками із зубками, втягуючи в рот слизову оболонку кишечника і смокчуть у людини кров. Відомо що анкілостома за добу висмоктує 0,16-0,34 мл крові, одна особина деяка споживає 0,03-0,05 мл крові, Наслідком втрати крові є збіднення організму залізом і протеїнами.

У першій фазі з'являється кашель, захриплість голосу, біль у горлі, задишка, підвищення температури тіла. У харкотинні еозинофіли. До кінця року хвороби розвиваються дуоденіти з нудотою, порушенням апетиту, болями в животі, пронос, що призводить до втрати маси тіла. В цей час еознофілія префірической крові максимальна (до 50% і вище), а потім знижується до нормального рівня.

У хронічній стадії переважають симптоми дуоденіту та перидуоденіту. Турбують болі в епігастральній ділянці, нудота, метеоризм, діарея з домішкою слизу та крові у фекаліях.

Анкілостомодозу характерна гіпохромна залізодефіцитна мікроцитарна анемія. Хворі відчувають задишку, шум у вухах, запаморочення, слабкість, апатію, підвищену розумову та фізичну стомлюваність. Недостатність харчування міокарда у зв'язку з анемією та втратою альбуміну, що сприяє пошкодженню міокарда з порушенням серцевої діяльності, виникає тахікардія, низький діастолічний тиск, збільшення розмірів серця, систолічні та діастолічні шуми. У тяжких випадках безбілкові набряки.

Лікування анкілостомідозу без анемії обмежується дегельмінтизацією. 
Мебендазол 100 мг на добу 3 дні поспіль для всіх вікових груп. 
Альбендазол – одноразово 400,0 мг всім вікових груп старше 2 років.
Медамін застосовується по 10мг на 1,0 кг на 1-3 прийоми після їди 3 дні поспіль.
Пірантель (гельмінтокс) 10 мг/кг максимально 750,0 мг для дорослих одноразово 3 дні поспіль.
Мінтезол (Тіабендазол) 10-15 мг/кг 2 рази на добу 2 дні поспіль.
Залізо дефіцитну анемію лікують сульфатом заліза ще 3 місяці після того, як підніметься до 120г/л. Навіть без дегельмінтизації він допомагає. Феррімед по 100,0мг 3 рази на добу після їжі.

Цікава епідеміологія анкілостоматозу та некаторозу у Центральній Азії. Некатороз тільки на Кавказі, анкілостомідоз мають приблизно 1/3 населення тропічних і субтропічних країн. Головне джерело інвазії – людина. Зараження через рот або через шкіру з яєць дозрілих у ґрунті до личинок.

Зараження відбувається при трансплацентарному, через грудне вигодовування та через погано оброблене м'ясо проміжних господарів (кролики, ягнята, телята, свині). Личинки виділяли у новонароджених , з молока матерів, що годують, у м'ясі тварин які є проміжними хазяїнами де паразити зберігають життєздатність до 1 місяця.

Стійкість анкілостом пояснюється тим, що вони можуть бути до 8 місяців у сплячому стані, в якому вони не чутливі до антигельмінтних препаратів. Потім вони розмножуються і через місяць поширюються на всю дванадцятипалу кишку і навіть можуть потрапляти у шлунок та нижче.

Хвора Н 27 років, живе в Києві чоловік з азіатської країни, вкусив кліщ місяць тому, еритеми не було, при аналізі виявлено позитивний вестерн блот Ig M + IgG-, майже одночасно у хворий на приступообразний кашель, безперервний, захриплість у голосі. З'явилися біль у животі, часті блювання, поганий апетит, втрата апетиту, втрата ваги, поганий сон.  Коли вона їхала до мене на консультацію у таксі у неї виникло блювання.

Вона здала аналізи загальний крові, печінкові проби, зробила спочатку рентген легень, потім КТ легень все добре. А кашель не припинявся і заважав дуже. Хвора Н., була на консультації у ЛОР спеціаліста, пульмонолога і навіть брохоскопію зробила, але все добре, заключення обох патології не має.

Об’єктивно стан хворої на початку лікування Лайм борреліозу задовільний, шкіра та слизові звичайного кольору. Живіт м’який, безболісний при натискуванні в ділянці епігастрія чутливий і трохи болючий.  Симптоми подразнення черовини  від’ємні, печінка та селезінка в нормі на УЗД. Хвора мені здалася трохи роздратована, нервова.  

У клінічному аналізі крові гемоглобін 105г/л, лейкоцити 6,9x109/л, еозінофіли 7%, нейтрофіли палкоядерні 2%, сегментоядерні 52%, лімфоцити 34%, моноцити 5%, РОЕ 10 мм/год.  Печінкові проби були в нормі, виявлено позитивний вестерн блот Ig M + IgG- на борреліоз.

Перед початком лікування Лайм-борелыозу треба було розібратись, що ж шлунково-кишковим трактом, чому анемія, чому болі. Тому перше - кров на паразити, кров на віруси, слину на віруси, кров на ко-інфекції. 

Все від’ємно, нічого не знайшли.  Я настояв щоб вона зробила  фіброгастроскопію.  Був діагностований дуоденіт, та лікар ендоскопіст сказав, що бачить там багато паразитів, які майже обсіли весь відділ 12 палої кишки та є у шлунку.

З епіданамнезу багато мандрує, чоловік іноземець живе в азіатській країні. 

З огляду на все вище складане зразу потрібно було поставити правильний паразитарний діагноз, щоб розпочати лікування паразитів. Співставляючі епідеміологічні, клінічні, лабораторні дані та певну локалізацію великої кількості збудника. 

Діагноз Анкілостомидоз, хронічна хвороба Лайма. 

Лікування було призначене Пірантель 10мг/кг маси тіла за добу 3 дні поспіль. 
Потім я через 7 діб на протязі яких я давав послаблююче призначив  пірантель знову. Потім призначив послаблююче і хвора відмічала відходження з фекаліями багато паразитів. 
Потім  аналіз кала на яйцеглист був від’ємний. Хвора пройшла дегельмінтізацію.

Наступний крок був лікування хвороби Лайма та обстежкння чоловіка, але цього не сталося, принаймі я про це не знаю.